Вторник, 04.08.2020, 11:17
Приветствую Вас Гость | RSS

Каталог статей

Главная » Статьи » Статьи и публикации

Поетична мандрівка Черкащиною
У найспекотніші дні – з 15 по 18 липня – на Черкащині вже в сьоме відбувся літературний фестиваль «Пушкінське кільце».

Автор: Наталя Бельченко

Поетична мандрівка Черкащиною

оординатор фестивалю – письменник і журналіст Олег Слєпинін, різнобічно обдарована людина, – поклав в його основу цікавий ритуал: спершу перстень, що його за легендою загубив Пушкін у Кам’янці, знаходять у тамтешній річці Тясмин, а на завершення фестивалю кидають в Дніпро, аби наступного року знову витягти з Тясмина.

Між цими подіями – читання віршів і мандрівки Черкаською областю. Цьогоріч побували в Козацькому, де в маєтку Голіциних мешкав Крилов, у Ліплявому – на місці загибелі Аркадія Гайдара (в цьому селі, до речі, народився філософ Памфіл Юркевич), у Прохорівці (тут у маєтку Максимовича, першого ректора Київського університету, зупинявся Гоголь).

Є там і дуб Шевченка. Маєтки, на жаль, зруйновані, але дух землі, річок, трав – той самий, що й століття тому. Із залишків криловського будинку автор цих рядків привіз кований гвіздок.

Поетичні читання проходили в Каневі, в бібліотеці імені Аркадія Гайдара. Серед найбільш цікавих поетів – Олександр Чернов, Євгенія Більченко (Київ), Ігор Виноградов (Чернігів), Леонід Борозєнцев (Вінниця), Андрій Мединський (Ірпінь), Микола Чернецький (Черкаси).

Під час читань було презентовано альманах «Ар’єргард» (Київ), часопис «Склянка часу» (Канів), книжку поетичного діалогу Євгенії Більченко та Юрія Крижановського. Відбувся турнір поетів – щось подібне до слему, але учасники читали попарно.

Взагалі цей фестиваль – дуже вдале поєднання поетичної складової з мандрівками країною: коли враження набагато ширші за власне літературні, відвідуєш ті місця, які завжди хотів побачити, але тільки зараз зміг. Адже, наприклад, бабуся автора цих рядків, меліоратор, колись працювала у Ліплявому в лісництві, тому особливо відчутний був зв’язок часів і людський, особливо при випадковій зустрічі з мешканцем села, Миколою Федоровичем Воропаєвим, котрому вже 86.

А неподалік Прохорівки сталося знайомство з жінкою, чий чоловік, художник-аматор Станіслав Варварін, свого часу намалював церкву, де розгорталися події, покладені Гоголем в основу «Вія» (церква згоріла 1943 року). Отже, вічні цінності, історичні події та постаті і сучасні поетичні можливості дають подеколи неочікуване, але непересічне поєднання.

Дрогобицька незалежна інтернет газета "Майдан”

Категория: Статьи и публикации | (27.07.2010)
Просмотров: 992 | Рейтинг: 5.0/2
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Форма входа
Категории раздела
Поиск
Статистика
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0